Без пуття́ у знач. присл. — даремно, марно; не так, як слід.
До пуття́ у знач. присл. — як слід; розумно, доречно.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пуття — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
пуття — шляхи, шлях [X] … Толковый украинский словарь
без пуття — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
до пуття — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
затороплений — а, е, діал. Збитий з пантелику, пуття … Український тлумачний словник
збивати — а/ю, а/єш, недок., зби/ти, зіб ю/, зіб є/ш, док., перех. 1) Ударом зрушуючи з місця, перекидати, змушувати падати кого , що небудь. || Ударом, поштовхом скидати кого , що небудь із когось, чогось. || Влучаючи кулею і т. ін., скидати кого небудь… … Український тлумачний словник
остропити — плю/, пи/ш, док., зах. Збити з правильного шляху, пантелику, пуття … Український тлумачний словник
пантеличити — чу, чиш, недок., перех., розм. Призводити до нездатності звично діяти, розумно говорити, міркувати і т. ін. внаслідок розгубленості, страху; збивати з пуття; непокоїти … Український тлумачний словник
путь — і/, ж., заст. ч. 1) Смуга землі, призначена для ходіння, їзди; шлях, дорога. || Місце, лінія у просторі, де що небудь пересувається. Повітряні путі. || перев. мн. Залізнична або трамвайна колія, рейки. 2) Місце, яким можна пройти, проїхати, по… … Український тлумачний словник
спиватися — а/юся, а/єшся, недок., спи/тися, зіп ю/ся, зіп є/шся, док. 1) Призвичаюватися до пияцтва, ставати п яницею. •• З кру/гу (з пуття/ і т. ін.) спи/тися остаточно опуститися, втратити здоровий глузд через пияцтво. 2) діал. Упиватися. 3) тільки недок … Український тлумачний словник
